До 20-річчя з дня ухвалення «Закону України про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» ми звертаємося до витоків цього важливого документу, щоб переосмислити його значення у сьогоденні.
    У 2005 році Україна зробила сміливий і стратегічно важливий крок — закріпивши на рівні закону принципи гендерної рівності. Цей Закон став наріжним каменем змін, які відкрили двері до нових можливостей для жінок і чоловіків в усіх сферах життя.
    Проте два десятиліття потому ми бачимо не лише досягнення — ми бачимо також нові горизонти. Бо справжня рівність — це не статичне досягнення, а живий процес, який потребує постійної уваги, сміливості, партнерства і візії. І саме зараз ми стоїмо на порозі нового етапу — глибших трансформацій, інституційної зрілості та лідерства, яке формують жінки в громадах, бізнесі, політиці, культурі.
    У рамках проєкту «Подвійний виклик: від вразливості до лідерства жінок національних меншин», що реалізується за підтримки спільного проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Підтримка впровадження стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні», ми маємо честь почути виступ Larysa Kobelyanska Лариси Кобелянської — кандидатки філософських наук, доцентки, координаторки Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості».
    Вона поділиться історією закону, його впливом на розвиток України, а також тими напрямками, над якими нам ще варто працювати — зі сміливістю, послідовністю та вірою в силу рівності.
    Цей виступ стане надихаючим і стратегічним орієнтиром для всіх учасниць і учасників проєкту, які вже сьогодні творять зміни в своїх громадах — і для яких рівність не лише цінність, а напрямок дії.

    ДЖЕРЕЛО: https://www.facebook.com/womenua.today/ 

    Жінка та її новонароджена дитина серед загиблих у Києві внаслідок масштабної атаки збройних сил РФ 7 вересня. Ще одна жінка зазнала тяжких поранення під час ударів і, за даними українських ЗМІ, після екстреної стимуляції пологів народила сина. Мер Києва також повідомив, що в одному із бомбосховищ померла літня жінка. Ще кілька жінок отримали поранення в Києві та інших містах. 

    Сьогоднішні атаки вразили житлові будинки, дитячий садок, зони відпочинку, урядові будівлі та іншу цивільну інфраструктуру по всій країні. Було пошкоджено також будівлю Кабінету Міністрів, де розміщуються численні державні установи, з якими співпрацює структура ООН Жінки, зокрема кабінети прем'єр-міністерки та уповноваженої з питань гендерної політики. 

    Атаки знову продемонстрували, що повномасштабне вторгнення непропорційно впливає на жінок і дівчат. Тільки в липні 2025 року було вбито 94 українки – це новий антирекорд за кількістю жертв за місяць із травня 2022 року. 28 серпня в Києві було вбито щонайменше 12 жінок і дівчат, серед яких 2-річна дівчинка. Жінки не тільки стикаються із загрозами для життя та безпеки, але й зазнають серйозних обмежень у доступі до засобів для існування, освіти, охорони здоров'я та участі в ухваленні рішень.

    Структура ООН Жінки висловлює солідарність з усіма постраждалими та тими, хто реагує на атаки, і як частина системи ООН в Україні, ще раз наголошує:  цивільне населення та цивільна інфраструктура захищені міжнародним гуманітарним правом і ніколи не повинні ставати мішенню. Як заявив Генеральний секретар ООН 28 серпня, настав час для припинення вогню, яке приведе до справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні, що відповідає Статуту ООН, міжнародному праву та відповідним резолюціям ООН. 
     

     

                                                                                            Шановні роботодавці!
    Запрошуємо вас взяти участь в опитуванні для дослідження наявних політик і практик поєднання професійних та сімейних обов’язків працівників у контексті їх догляду за членами сім’ї.
    Ваш досвід вкрай важливий і допоможе нам сформувати та забезпечити функціонування системи заохочення роботодавців впроваджувати політику, дружню для поєднання професійного і сімейного життя своїх працівників. Опитування анонімне та буде подано в узагальненому вигляді:

    https://docs.google.com/forms/d/1PHXZFWXoK52Ij4GkgX5fomBwqHuR71pvvDtKwlbBJRA/edit 

    Гендерна рівність означає, що права, обов’язки та можливості жінок, чоловіків та людей з різною гендерною ідентичністю є рівними. Це не означає, що всі мають бути однаковими, — це про рівний доступ до ресурсів, впливу, освіти, праці й розвитку.
     Чому це важливо?
    • Рівність сприяє економічному зростанню.
    • Гендерно збалансовані команди — ефективніші.
    • Суспільства з вищим рівнем гендерної рівності — щасливіші та безпечніші.
     Проблема досі існує:
    • Жінки частіше працюють у менш оплачуваних секторах.
    • Понад 30% жінок в Україні стикаються з домашнім насильством.
    • Гендерні стереотипи обмежують вибір і розвиток людей.
     Що можемо зробити?
    • Говорити про проблему.
    • Підтримувати ініціативи, що просувають рівність.
    • Протидіяти дискримінації у повсякденному житті.
    Гендерна рівність — це не тренд. Це основа справедливого суспільства.
    Долучайся до змін!
    #ГендернаРівність #РівніПрава #ГоворимоВідкрито #ІнформаційнаКампанія  

    Це не означає, що ми однакові, а що наші права та можливості рівні. В Україні це гарантує Закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
    На роботі це означає:
    • Рівні шанси при наймі, в умовах праці, зарплаті та кар'єрі (заборонена дискримінація за статтю).
    • Захист вагітних та матерів (декретна відпустка, захист від звільнення).
    • Обмеження на важку працю для жінок поступово знімаються, фокус на охороні материнства.
    • За рівну працю – рівна оплата.
    • За порушення прав на рівність – відповідальність за законом.
    Гендер – це соціальні ролі, а гендерні аспекти – вплив цих ролей на життя. Гендерний підхід допомагає враховувати потреби обох статей у політиці. Конституція України (ст. 24) підтримує гендерну рівність та забороняє дискримінацію.
    Для цього впроваджуються:
    • Рівні можливості в усіх сферах життя.
    • Спеціальні програми для захисту жінок (охорона праці, здоров'я, пільги).
    • Створення умов для поєднання роботи та материнства.
    Проте, жінки в Україні все ще стикаються з проблемами.
    Важливо не лише мати закони, а й втілювати їх у життя для справжньої рівності. Це потребує зусиль від держави та кожного з нас.
    Відео за посиланням:
    - https://youtu.be/faOaa-sgElE  (Що таке гендерна рівність і гендеоні стереотипи?)
    - https://youtu.be/0NJaCLyY4FY  (Гендерна рівність)

    Гендерна рівність є одним із принципів забезпечення прав людини, основою демократичного розвитку держав та світової спільноти.

    Загальною декларацією з прав людини закріплено, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Усі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації, що порушує цю Декларацію.

    З метою ліквідації дискримінації щодо жінок у Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок держави-сторони зобов’язалися включити принцип рівноправності чоловіків і жінок у свої національні конституції та інше законодавство, встановити юридичних захист прав жінок на рівній основі з чоловіками, утримуватися від вчинення будь-яких дискримінаційних актів або дій щодо жінок та гарантувати, що державні органи, установи організації та підприємства діятимуть відповідно до цього зобов’язання. Ця Конвенція була ратифікована Україною 19 грудня 1980 року.

    Україна підписала та ратифікувала у 2014 році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, продемонструвала відданість європейським цінностям та взяла на себе зобов’язання «вживати заходи щодо досягнення рівності між чоловіками і жінками в усіх галузях, і зокрема, в політичній, соціальній, економічній і культурній галузях».

    Принцип гендерної рівності закріплений у статті 24 Конституції України. Частина третя цієї статті безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок та чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо. 

    У Законі України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» поняття гендерна рівність визначено як – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості щодо його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати однакову участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

    Державна політика нашої країни спрямована зокрема на утвердження ґендерної рівності та недопущення дискримінації за ознакою статі, у зв’язку з чим, чинне законодавство та проекти нормативно-правових актів підлягають ґендерно-правовій експертизі, яка проводиться Міністерством юстиції України. 

    Так, у результаті ознайомлення з деякими Висновками такої експертизи встановлено, що положення Закону України «Про вищу освіту» та Закону України «Про соціальні послуги» не призводять до дискримінації за ознакою статі та здійснюють однаковий вплив як на чоловіків, так і жінок. Проте, положення Закону України «Про відпустки» є гендерно дисбалансованими на користь певної статі.

    Рівність у трудових правах громадян визначається, в тому числі, Кодексом законів про працю (ст.21), відповідно до якого встановлений обов’язок дотримуватись рівності трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці. 

     
     
    Ухвалена Радою Безпеки ООН 31 жовтня 2000 р., та резолюції Ради Безпеки ООН 1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122, 2242, 2467, 2493, які разом формують порядок денний “Жінки, мир, безпека”

    Резолюція 1325 є однією з найбільш важливих резолюцій РБ ООН у сфері політики безпеки. Цей документ наголошує на важливій ролі жінок у запобіганні і врегулюванні конфліктів та в розбудові миру, а також закликає держави-члени забезпечити більш активну участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень в національних, регіональних і міжнародних інститутах, у механізмах запобігання, управління та вирішення конфліктів. Резолюція стала інституційною рамкою для інтеграції жінок до безпекового сектору.

    Основні положення резолюції визначають особливу важливість врахування потреб жінок та дівчат у конфліктних ситуаціях та особливу вразливість жінок перед негативними наслідками конфліктів.

    Рада Безпеки закликає держави-члени ООН активно залучати жінок до прийняття рішень на всіх рівнях в рамках національних, регіональних та міжнародних інститутів та механізмів запобігання, регулювання та вирішення конфліктів.

    Держави-члени ООН закликають включати гендерний компонент в польові операції, зокрема активніше залучати жінок у складі військових та поліцейських сил.

    Перший Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 637-р). Україна стала першою країною в світі, де документ було прийнято в умовах збройного конфлікту.

    28 жовтня 2020 року Уряд України прийняв рішення про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпекаˮ на період до 2025 року, розроблений Мінсоцполітики у тісній співпраці з центральними та місцевими органами виконавчої влади, міжнародними партнерами та 18 громадськими організаціями.

    Цей План набув нової якості, орієнтованої на результат, консолідував зусилля 56-ти органів державної влади на національному та місцевому рівнях, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій, сфокусувавши увагу на 17-ти основних цільових групах жінок і чоловіків.

    Документ включає конкретні кроки, покликані створити умови для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у подоланні конфліктів, встановленні миру, процесах відновлення, протидії безпековим викликам, системній протидії насильству за ознакою статі та насильству, пов’язаному з конфліктом.

    Сторінка 1 із 2

     

    © 2025 Таврійська міська рада
    Адреса: 74900, Україна, Херсонська обл.,
    м.Таврійськ , вул. І.Франка, 29
    Робочий телефон: (05549) 7-33-81
    Факс: (05549) 7-42-14
    E-mail: tavrivikonkom@i.ua